понеділок, 13 березня 2017 р.

Поради професора Стенфордського університету Джо Боулера


Як допомогти дітям під час вивчення математики


Пам'ятаєте, як захоплено ваші діти починали знайомитися з азами математики, коли були зовсім маленькими? Як вони захоплювались повторюваними елементами й візерунками, які створює природа? Як вони переставляли предмети та із захопленням виявляли, що їх кількість не змінилась?
Перед тим як діти починають ходити у школу, вони часто кажуть про математику з інтересом і здивуванням, але незабаром після відвідування шкільних занять вирішують, що математика є заплутаним і страшним предметом, який «точно не для них».
Це тому, що в багатьох школах математика пов'язана із запам'ятовуванням, виконанням певних дій і висновками про те, хто з дітей може з ними впоратись, а хто ні. Математика стала предметом, який свідчить про здібності дитини, і більшість школярів (різного віку) скажуть вам про те, що вона асоціюється в них із правильним вирішенням завдань, а не із красою цього предмета або з тим, наскільки він їм цікавий чи корисний для життя.
Для того щоб зацікавити дітей математикою, постарайтесь дотримуватися таких шести порад, які дає батькам професор Стенфордського університету Джо Боулер.
1. Заохочуйте дітей грати в математичні ігри та головоломки. Молодий ірландський математик Сара Фленнері розповідає про те, що її здібності й ентузіазм при вивченні математики родом не зі школи, а з домашнього захоплення математичними головоломками. Ігри, що використовують гральні кубики, пазли й інші головоломки, допоможуть дітям полюбити математику, а також розвинути навички логічного мислення та вміння рахувати.
2. Працюючи над математичними завданнями, обов'язково надихайте дітей і ніколи не говоріть їм, що вони не праві. Постарайтеся знайти логіку в їхньому розв’язанні, тому що певна логіка завжди присутня в роздумах дітей. Наприклад, якщо ваша дитина помножує три на чотири й отримує сім, скажіть: «Я розумію хід твоїх думок! Ти використовуєш свої навички додавання й отримуєш сім, але коли ми множимо, у нас буде три групи по чотири».
3. Ніколи не асоціюйте математику зі швидкістю. Навчитися швидко вирішувати завдання зовсім не важливо, особливо в дитинстві, з огляду на той факт, що, примушуючи дітей розв’язувати математичні завдання з високою швидкістю, ми формуємо в них тривожне ставлення до математики, особливо в дівчаток.
4. Ніколи не відкривайте дітям факт, що у школі ви погано встигали в математиці або що ви не любите цей предмет, особливо якщо ви мати. Дослідження показали, що як тільки матері відкривали подібні факти своїм донькам, ті демонстрували різке погіршення успішності в математиці.
5. Заохочуйте дітей «відчувати» числа. Що відрізняє високу успішність у початковій школі від низької, так це уявлення про кількісну характеристику чисел, а також здатність гнучко оперувати ними, розділяючи їх на складові. Наприклад, при виконанні операції додавання 29 + 56, ви можете взяти 1 із 56 й уявити операцію як 30 + 55, яка набагато легше виконується подумки. Таким чином, гнучкість роботи з числами й визначає вміння їх відчувати, що надзвичайно важливо.
6. Можливо, найбільш важлива порада – стимулюйте мислення зростання, яке полягає в тому, що ваші здібності та кмітливість розвиваються в міру того, як ви намагаєтеся працювати та вчитися, докладаючи все нових і нових зусиль. Протилежністю мислення зростання є фіксоване мислення, яке передбачає, що наші здібності зумовлені й обмежені, і ви або можете займатись математикою, або не можете.
Коли дітям притаманне мислення зростання, вони добре справляються із проблемами та краще вчаться у школі в цілому. Коли діти мають фіксований спосіб мислення і при цьому зіштовхуються з важким завданням, вони часто роблять висновок, що не мають достатньо можливостей для того, щоб займатись математикою.
Один зі способів, яким батьки заохочують фіксоване мислення, полягає в тому, що вони розповідають дітям про те, що вони розумні в тих ситуаціях, коли в них щось добре виходить. Це може здатися правильним, але в дійсності це ставить дітей у скрутне становище пізніше, оскільки у випадку, коли вони зазнають невдачі в чому-небудь, то неодмінно доходять висновку, що зовсім не розумні.
Серед батьків і вчителів існує поширена думка про те, що діти діляться на тих, хто може бути успішним у математиці, і тих, хто не може. Це абсолютно хибне розуміння, і одна з головних причин, чому математика травмує багатьох дітей у школі.
Позитивний факт полягає в тому, що батьки в силах виправити дану ситуацію. Систематично застосовуючи наведені вище поради, а також виявляючи ентузіазм і терпіння при спільних заняттях математикою зі своїми дітьми, ви можете прищепити їм інтерес і любов до цього предмета, розуміння його краси й фундаментальності, які допоможуть дитині сприймати його не як покарання, а як заняття, яке захоплює й надихає.
За матеріалами сайту "Навчання" http://childdevelop.com.ua/articles/edu/3135/